Тренінг для педагогів

Сьогодні Людмила Миколаївна провела для групи педагогів тренінг “Виявлення та робота з обдарованими дітьми”. Ми його планували провести 28 вересня, так і зробили. Переконана, що потрібно проводити з педагогами різноманітні методичні заходи. Участь у них “вбиває” інертність, пасивність. Адже  заставляє людей думати, висловлюватись, працювати пліч-о-пліч зі своїми колегами. Тому бачу від усіх активних видів методичної роботи тільки користь. Попереду – педагогічна рада з елементами ділової гри (наказ виданий ще на початку вересня, керівники груп уже провели розподіл обов’язків).


Участь в освітянській прощі

Взяла участь зі своїм чоловіком в освітянській прощі. Помолились, написали свої найзаповітніші бажання, які, вірю, здійсняться. Віддали шану полеглим Героям. Пройшли Хресну Дорогу. Зустріла багатьох своїх знайомих.

На зворотньому шляху заїхали в Гайворонку. На сільському цвинтарі ми легко знайшли свіжу могилу полеглого в зоні АТО старшого лейтенанта Рожелюка Володимира Яковича, запалили лампадки і помолилися за його душу. Скільки таких могил по всій нашій Україні! 


Благодійний ярмарок вдався

Сьогодні провели перший благодійний ярмарок із трьох запланованих. Продавцями були учні 5, 6 та 9 класів. Я цілий день нічого не їла, щоб придбати і посмакувати тим, що придбаю на ярмарку. Дуже смачні були селянські канапки в учнів 9 класу, еклери – у п’ятикласників, кекси – в учнів 6 класу. Найгаласливішими продавцями, як і очікувалось, були наші гіперактивні шестикласники. Мені від них перепала у подарунок цибулина. Я рада, що досить всього придбала, адже діти планують на зароблені гроші щось купити солдатам. З нетерпінням чекаю наступного ярмарку. Він відбудеться 30 вересня. Його організовують учні 7, 8 та 11 класів. Рада, що наша з Настунею ідея проведення серії ярмарків реалізовується, а діти долучаються до благородної справи та ще й отримують від цього задоволення! Окрім цього, школярі уже принесли до нашого “штабу” 47 листів-малюнків солдатам. У п’ятницю відвезу їх у Теребовлянський волонтерський штаб, щоб передали нашим солдатам.


Загальношкільні батьківські збори

Сьогодні провели загальношкільні батьківські збори в оновленій актовій залі. Ось уже четвертий рік вони у нас проходять у формі родинного свята. Невимушена святкова атмосфера робить свою добру справу, адже батькам приємно побачити своїх дітей на сцені, послухати, як вони декламують вірші, співають, танцюють. Такі збори готувати складно, адже вони завжди проходять у перший місяць навчання, коли виконується дуже багато організаційних справ, але вони є ефективнішими.


Відвідала виставку картин Марії Ворончак

Сьогодні змогла на короткий час зайти у Теребовлянську центральну бібліотеку, щоб оглянути виставку картин Марії Ворончак. На жаль, часу мала обмаль, щоб краще розглянути полотна. Але дуже рада, що змогла це зробити. І ще дуже шкода, що не змогла побачити “вживу” картину, яка мені найбільше сподобалася, бо її уже зняли з експозиції. Мабуть, вона є візиткою авторки. Обов’язково організую зустріч у своїй школі з цією талановитою жінкою, з якою я спершу познайомилась як з волонтером. Попередньо ми вже домовились про цю творчу зустріч.


Про нашого соловейка Андрійка Липка – учасника гурту “Тріода”

«Зміни завжди на краще: знайомимось ближче із Андрієм Липко, новим учасником колективу Тріода»                                   

«Є у людській душі такі струни, які
повинен зачепити хтось зі сторони…»

Їх люблять в Україні, їхніх концертів закордоном із нетерпінням очікують не в одному великому місті, а їхні неймовірні пісні змушують трепотіти серця мільйонів шанувальників. Українські соловейки, три голоси, що злилися воєдино – у їхньому співі і лунає мелодія душі нашого народу. Ви вже мабуть здогадались про кого іде мова? Саме так, мова про тріо самородків із Тернопільщини – колектив “Тріода”.
Нещодавно прихильників сколихнула звістка про те, що гурт залишив один із учасників – Олександр Алєксєєв. Ця новина викликала багато обговорень, дискусій та суперечок на сторінках гурту у соціальних мережах. Але час не стоїть на місці, життя продовжується, як і творчий шлях. Сьогодні, ми з великим задоволенням хочемо познайомити вас із новим учасником колективу – Андрієм Липко.
– Як Ви познайомилися із хлопцями?
Андрій Липко – Ми дружили з Тріодою ще під час навчання в університеті, завжди зустрічалися із ними на одній сцені. Я бачив як кожен із хлопців проходив свій творчий шлях. Одного разу ми з Андрієм стали переможцями вокального конкурсу. Я із великим захопленням спостерігав за успіхом Тріоди, адже вони роблять чудову, справжню музику і дійсно відчувають її. Коли хлопці брали участь в Х-факторі, я на той момент навчався в Італії. Мені було надзвичайно приємно бачити, як уся наша діаспора на Апеннінах вболіває та хвилюється за трьох соловейків, які так душевно співають українську пісню.
-Хто саме допоміг вам відкрити ваш вокальний талант? У якому віці це сталось? Розкажіть яким був ваш перший виступ перед публікою?
Андрій Липко: “В мені розгледіли талант багато людей. Перш за все, це мої вихователі, вчителі, педагоги та просто перехожі люди. На розвиток і вдосконалення цього мені знадобилось близько двадцяти років, а зараз ви можете чути те, над чим я так довго працював. Моїм першим виступом було виконання композиції «Я дитина України» в дитячому садочку, далі були виступи в Будинках культури, музичній школі, училищі, університеті та на безлічі різних конкурсів. Але найголовніші мої виступи будуть ще попереду, разом з Тріодою”.
– Як і кому прийшла ідея зробити Андрія новим учасником колективу?
– Володимир Рибак і Андрій Гамбаль: “Сталось так, що Саша вирішив стати сольним виконавцем. Це його вибір і ми його поважаємо. В той же момент, ми розуміли, що Тріода – це колектив, який має складатись із трьох чоловік, адже «ТРІ» – три, «ОДА» – пісня у перекладі з грецької. Ми одразу ж подумали про Андрія, але він навчався в Італії, і ми розуміли, що це не цілком реально. Ми розглянули дуже багато кандидатур, але достойної заміни Сашку знайти ніяк не могли. І коли наш викладач, Богдан Михайлович Іваноньків сказав, що Андрій приїхав на канікули в Україну, ми зустрілися з ним і запропонували співати разом. Ми знали, що у Андрія ще незавершене навчання і він не міг його залишити, тоді ми попросили, щоби він допоміг відспівати нам один дуже важливий концерт. На підготовку було 5 днів і ми взялись до праці. Чесно кажучи, ми до кінця не вірили, що це можливо, але Андрій за 5 днів зумів вивчити півторагодинну програму і достойно вийшов з нами на сцену.
Тоді ми запитали чи не проти Андрій погастролювати з нами Україною, і він погодився. Під час гастролів ми відчували, що Андрій дуже доповнює Тріоду чимось новим, красива італійська школа вокалу відчувалась у звучанні. Кожного разу, коли ми сходили зі сцени, Андрій говорив, що це нереальне відчуття співати разом із нами, енергетика залу дає фантастичний заряд. Ми бачили, як Андрій стає невід’ємною частинкою Тріоди, але розуміли, що це тимчасово. І тут після чергового виступу, Андрій зійшов з сцени і сказав: «Хлопці, я так не можу. Я хочу бути з Тріодою. Моє рішення бути з Україною і творити з Тріодою»”.
– Чи легко Вам далось це рішення співати у колективі? Чи важко було зіспіватися?
Андрій Липко: “Я не знав що зі мною коїться, але тепер розумію, що це доля. Я зовсім випадково вирішив приїхати в Україну, і тут моє життя кожного дня давало мені нові емоції, які дали відповіді на всі мої питання, я вдома, у мене є хороші друзі і я займаюсь тим, що мені подобається, тим, чим живу. Коли я вийшов з хлопцями на сцену, мені було дуже комфортно і я розумів, що це моє. Насправді, водночас мені було дуже важко, адже я завжди мріяв вчитись в Італії, бути сольним виконавцем, але коли я почув це фантастичне злиття тембрів, для мене усе змінилось. Щирі очі прихильників, які поглядом дякують тобі за кожне слово, що вилітає з уст, розвіяли усі мої сумніви і я вибрав співати разом із Тріодою.”
– Як ви вважаєте, чи вплине на творчість Тріоди ваше тривале перебування в Італії, де музика є особливим, можна сказати, навіть культом для громадян?
Андрій Липко: “Так, Італія це справді та країна, в якої музика захована в крові, в глибокій генетиці, там усі співають вільно, живо. Італійці є дуже світлими людьми, з сильною позитивною енергетикою. В цій країні джерелом натхнення є усе довкола: архітектура, море, сади, квіти і самі люди. Ти можеш не бути музикантом в Італії і не мати нічого спільного до музики, та будучи в цій країні всеодно творитимеш. Вокал в Італії розвивається на дуже високому рівні, там працюють майстри надзвичайно високого класу. Так, я думаю, що звучання італійської школи дасть свою барву у подальшій творчості нашого колективу. Хлопці мали можливість попрацювати в США і є близькими до американської школи музики, про яку я мріяв, а зараз я можу її отримати з досвіду моїх колег.”
– Які подальші творчі плани у Тріоди? Чим будете дивувати і тішити своїх прихильників найближчим часом?
Володя і Андрій Гамбаль : “Тепер ми можемо офіційно заявити, що Андрій Липко є новим учасником Тріоди, який є гідним цього місця. Правду говорять у народі, «що не робиться, то робиться на краще». Після невеличких канікул і змін чекайте від оновленої Тріоди перший авторський альбом, безліч концертів та ще багато цікавих сюрпризів.”
Автор статті: Ольга Бойко
За матеріалами: PR Production Katrin Basarab                             


Оформлення методичного кабінету на завершальному етапі

Сьогодні з сином завершили виготовляти стенди у методичний кабінет і розмістили їх вже на стіні. Мені подобається. Ще потрібно придбати фоторамки для дипломів та грамот, горщики, щоб посадити в них квіти.  Ще в коридорі біля учительської хочу розмістити стенд “Методичний калейдоскоп” зі світлинами наших занять з педагогічними працівниками.

Чоловіки сьогодні виготовляли рамки для картинної галереї “Струсівська осінь”, яку плануємо розмістити у коридорі ІІ поверху.


Національно-патріотичний флешмоб “Наші струсів’яни – гідні громадяни”

У суботу  був проведений національно-патріотичний флешмоб “Наші струсів’яни – справжні громадяни”. Ми пройшлися рідним селом, роблячи зупинки біля будинків, у яких проживали наші відомі земляки. На кожній із них учні, педагог-організатор Кокітко І.С. подавали коротку інформаційну довідку про цих людей. На сільському цвинтарі хвилиною мовчання вшанували тих, хто відійшов у вічність.

У центрі села виконали гімн Спілки учнівської молоді, дорогою вигукували патріотичні гасла. Захід проходив під девізом “Ми знаєм: Україна буде! Ми знаєм: Україна є!”
Дякую Андрійкові Станьку за проведену відеозйомку; за те, що ніколи не відмовляє, а завжди відгукується на наше запрошення.

YouTube Preview Image