Сумно, важко, боляче…

Із самого ранку згадався мені Петро Іванович Сорока. Вирішила, що треба йому зателефонувати. Можливо, вийшла друком його книжка, яку хотіла собі придбати?..
І тут довідуюсь страшну новину – відійшов у Вічність…
Ким він був для мене? ЛЮДИНОЮ, насамперед. Саме він допоміг повірити у власні сили, коли захоплено відгукнувся про науково-дослідницьку роботу, над якою ми з моєю Настунею Скасків працювали у МАН. А яку рецензію він написав! Ми почувалися щасливими! Його поради, настанови допомогли дуже вдало стартувати у МАН. А ми ж із ним навіть жодного разу й не бачились!..
Сьогодні його вже не стало у цьому світі. Він здійснив Великий Перехід, про який писав у своїй книзі “Маленькі секрети щастя і успіху”: “Усі релігії світу стверджують, що людина наділена безсмертною душею. Ми тимчасові на цій землі, але після Великого Переходу будемо жити вічно. Отже, одразу ж запам’ятаємо: смерті немає – є Великий Перехід”. То чому нам так важко переживати втрати?..