Сьогодні 29 жовтня…

Сьогодні 29 жовтня. Субота. 28 років тому також була субота. Падав дощ, було сіро навколо, холодно, але я почувалася найщасливішою людиною у світі. Сьогодні річниця нашого з Васильком весілля. Вперше його немає поруч. Вперше він мене не привітав… Вперше… Була в нього… Знову садила квіти, знову принесла букет… Може, прийде в сон?.. Завтра – 11 місяців (336 днів), як зупинилось його серце… А в моєму серці, у моїй душі не затягується рана. Я щиро співчуваю батькам і дружині Ромчика Тинського, якого сьогодні поховали. Через місяць йому мав виповнитись лише 31 рік. Хай Господь дасть їм сили пережити неймовірно велике горе, бо найважче буде справитись з болем саме їм – людям, які жили разом з ним. Я це знаю. І боліти буде все сильніше, аж доки вони не звикнуть до цього болю. Після 40 днів стає ще важче, хоча окремим людям, за їх словами, легшало… Я не розумію, чому все так відбувається. Не розумію…


Related Posts



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *