І знову думаю вслух

“Погана погода… Нема передноворічного настрою… Ще як свята будуть такими… ” – ці та подібні фрази, можна сказати, звучать скрізь. І здебільшого так говорять ті, у кого вдома все гаразд. Люди! Чим ви не задоволені? Скільки можна нарікати? Викиньте, насамперед, сірість із ваших душ! Це вона починає керувати вашими думками і словами. Дякуйте нашим захисникам за те, що маєте змогу думати про передноворічний настрій; допомагайте їм, моліться за них і за мир в Україні… Дякуйте Всевишньому за безцінний дарунок – життя, за кожну його мить. Радійте з того, що ви всі разом! Звичайно, хочеться, щоб легкий морозець скріпив болото, а чисте полотнище снігу прикрасило землю. Дуже скучили за блискітками інею на кущах, деревах… Та нема зараз цього. То хіба це привід для нарікань?..

Радійте життю! Не витрачайте цей дар на пусті нарікання! Живіть! Даруйте світові своє тепло, добро, свою любов, радість! Будьте щасливими!!!


Ділюсь враженнями

Сьогодні, 22.12.2017р., побувала на чудовому семінарі у Микулинецькій школі. Приємно спостерігати, як зміцнюється матеріально-технічна база закладу. Та ще приємніше з того, що працюють люди творчо, а тому й результати тішать. Я отримала велике задоволення від інтерактивного заняття “Мій вибір”. Мене приємно вразило факультативне заняття з математики (сухе, як сказала сама педагог перед ним), але яке захопило мене, філолога, магією Вчителя та її розумних учнів; тим, як вони працювали, ні, співпрацювали. На мою думку, ці учні успішно складуть ЗНО з даного предмета, бо їх вміло вчить швидко і правильно мислити Майстер. А літературна симфонія “Нев’януча чарівність інтимної лірики І.Я.Франка” заполонила мене повністю, бо саме Франка-лірика я люблю найбільше. Та ні, не тому. А тому, що так вміло все поєднано у цій симфонії (поезія, пісня, інсценізація, спогади, біографічні відомості; скрипка…); тому, так легко і невимушено вона звучала. Мені сподобалась робота дівчинки-художниці, яка творила свою асоціативну картину протягом уроку. “Я в захопленні!”- здається, цією короткою фразою висловила свій шквал вражень. Тому зараз вирішила написати трохи більше. Дякую за чудовий семінар! Щиро рада за Вас! Бажаю успішної реалізації усіх задумів!!!


Свято Миколая

Свято Миколая у мене асоціюється із мандариново-цукерковим смаком, помаранчево-блискучими барвами; із очікуванням дива, яке має з’явитися з-під подушки; із щасливими блискітками в очах у дітей і дорослих…


Виготовляли ялинки-вітання

Сьогодні, як і планувала, провела майстер-клас з виготовлення ялинки-вітальної листівки. Моїм 10-класникам сподобалось. Ми зробили 35 таких подаруночків для наших захисників. Сьогодні передали волонтерам ГО “Теребовлянська вежа” 90 штук імбирного печива у формі ялинкових прикрас, 22 малюночки, 35 наших ялиночок  і 9, виготовлених учнями 3 класу; подарунок від учнів 2 класу. Маємо замовлення на білу маскувальну сітку.


Приємне спілкування

Сьогодні вперше спілкувалася з письменником Петром Івановичем Сорокою. Знов у пригоді стала соціальна мережа Facebook. Дуже хвилювалася, коли він взяв рукопис нашої з Настею роботи для ознайомлення, хоча сама про це попросила. Великою несподіванкою було те, що вже цього ж вечора він зателефонував. Почуваємося із Настунею окриленими, бо отримали дуже схвальний відгук про наше перше творіння у МАН. Обов’язково дослухаємось до порад професіонала. Вдячна поетесі Вірі Лахуті, яка порадила звернутися до Петра Івановича. Сподіваємось, що нам усе вдасться. Готуємось до захисту своєї роботи – першої нашої ластівки у МАН. Паралельно працюємо над прозовим твором, який буде брати участь у конкурсі учнівської творчості (номінація “Література”). Одночасно готую свою роботу до участі в українознавчому конкурсі. У ній використаю наш з Андрійком новий відеофільм – “Народжений великою землею” (про поета Степана Будного). Справ багато. Хочеться все встигнути зробити…



Приємні відчуття

Сьогодні прийшли протоколи олімпіади з української мови і літератури. Моя Настуня Скасків на ІІ місці, двоє дівчаток Наталі Василівни – на ІІІ місцях. Дуже раді цьому успіху нашої команди! Продовжуємо працювати, щоб наступного року покращити наші результати, адже систематична праця дає результати.


Блаженство творчості…

Тихо-тихо падає сніг…
Сніжинки, мов намистинки,
Прикрашають сіро-чорну природу.
Відчувається якась урочистість, святковість.
І хоча я надзвичайно люблю весну,
Ця сувора краса мене зачаровує.
Тоді з душі лине нестримний потік,
Який швидко переношу на аркуш паперу
Поетичними чи прозовими рядками.
Вихлюпую їх із серця,
Розвантажую його –
І відчуваю таке полегшення,
Таке задоволення, наче народжуюсь знову…
Я відроджуюсь до життя!

Це верлібр? Можливо. Та хіба це так важливо? Важливим є сам процес та його наслідок. Сьогодні знову дуже легко писалося. Може, це моє? Може, варто дослухатись до порад сина, колег по роботі…? Подумаю над цим…


Щойно написалося…

Яке це щастя – душа крилата!
Із нею можна все відчувати.
Допомагає добро творити,
У радості й горі життя любити.

А крила, знаю, Господь усім дав.
Щоправда, не кожен їх розпізнав:
Один відчув їх – і знявсь в височінь;
Інший, бо слабший, сховав в глибочінь…

Крилатість наша – це справжня воля!
Це українська щаслива доля!
Плекаймо крила, піклуймось про душі –
Крилаті світ посміхатися змусять!