Цікавий семінар

Я сьогодні побувала у складі делегації Теребовлянського району у Васильківцях на Гусятинщині. На базі школи проходив семінар-тренінг “ІКТ – освітянам!” Мені дуже сподобалось! Дякую Людмилі Олександрівні, котра включила мене до цієї групи. Школа, її естетичний вигляд, база – чудові. У кожній поїздці знаходжу якісь ідеї для себе. Тут також багато корисного почерпнула. Чудовий семінар!


Ми народилися!

24.02.2015р. – день народження шкільного національно-патріотичного клубу (НПК). Сьогодні відбулось перше організаційне засідання. До складу Клубу на сьогоднішній день ввійшло близько тридцяти вихованців 8-10 класів, адміністрація закладу та педагог-організатор. Усі обмірковували, яку обрати назву клубу, символіку тощо. Гасло уже прийняли. Також було обрано голову ради клубу. Ним став десятикласник Ярослав Сурівка. Дякую Марії Григорівні за пропозицію мені очолити даний Клуб. Це дуже почесно. Бажаю усім нам  тільки успіхів!

Хочу процитувати вислів Едлая Стівенсона: “Патріотизм – це не вибух емоцій, а спокійна й міцна відданість, що триває впродовж усього життя людини”. Менше говорити, а більше робити корисних справ, на мою думку, і буде проявом патріотизму. Тому – до роботи! І хай нам щастить!


Радісна новина

Радісною новиною розпочався шкільний тиждень. Адже наш Сашко Чабан завоював перше місце на районній олімпіаді з економіки! Я, чесно кажучи, сподівалась на призове місце, але про перше навіть і не мріяла. Щиро-щиро вітаю Сашуню та Людмилу Володимирівну із цим здобутком! Бажаю Вам наполегливо попрацювати, щоб гідно виступити на обласному етапі. А ми 01.03.2015р. будемо тримати кулаки, щоб Сашкові все вдалося якнайкраще. ДЯКУЮ!!! БАЖАЮ ВАМ УСПІХІВ!!!


Диплом від “Дивослова”

Хочу похвалитись, що в суботу отримала з редакції журналу “Дивослово” диплом учасника конкурсу часопису “Дивослово” “Урок після уроків” за матеріал “Малювала казку осінь” (зустріч у літературно-музичному салоні). Хочу сказати, що надіслала його до редакції у листопаді чи грудні. Приємно, що матеріал не залишився поза увагою. Таким чином, і сільські вчителі можуть ділитися досвідом на всеукраїнському рівні. Потрібне лише бажання працювати.


Національно-патріотичний клуб

Національно-патріотичне виховання повинне бути в основі всього навчально-виховного процесу. У нашому закладі це дуже добре розуміють. На часі – створення Клубу патріотичного виховання. Рада, що маю честь його очолити. Завтра із школярами, які бажають вступити до цього Клубу, обговоримо першочергові завдання, а також нам потрібно вирішити, яку назву дати Клубу, його символіку тощо. Попереду – клопітка, але цікава робота. Наш перший вихід у село запланований на 10 березня, коли спільне виконання Гімну України.



День Героїв Небесної Сотні

Сьогодні – День Героїв Небесної Сотні. Організували перегляди фільмів з наступним обговоренням про Майдан, які ввійшли до створеної у школі відеотеки.

Ми знову плели маскувальні сітки. Мені подобається ця робота. Багато дітей долучилося до неї: на уроках трудового навчання готували нам нитки, випорюючи їх із мішків, інші ними маскували сітки. Робота кипіла. Залишилося ще трохи роботи на завтра. У понеділок або вівторок відвезу готові вироби в Теребовлю. Вважаю, що такими корисними справами ми вшановуємо тих, хто віддав своє життя і здоров’я. Та, і це найголовніше, допомагаємо живим здобувати перемогу. А вона ОБОВ’ЯЗКОВО буде нашою!



Боже! Коли настане мир на Україні?!

Боже! Пошли мир на Україну!Сьогодні минає рік від ночі, коли “зачищали” Майдан. Здавалось: нічого страшнішого бути не може. Та ні. Далі – розстріляна Небесна Сотня. А потім… А потім війна…

Я вірю, що ми зможемо перемогти нашого ворога (зовнішнього і внутрішнього). Але якою ціною? Скільки уже загинуло патріотів! Скільки залишилося каліками! Скільки!.. Згадуються слова Івана Драча: “Змінився час, та все іде по колу – немов проклятий України шлях”. Дійсно, історія повторюється. Мабуть, ми не робимо потрібних висновків, тому посилаються все нові випробування.

Щойно довідалась, що цієї ночі мають привезти тіло тата-“кіборга” нашої семикласниці Марічки Вітишин. Важко…

Я в дитинстві любила читати книжки про героїзм у війні. Ніколи не думала, що війна стане очевидністю в наш час. Ніколи не думала, що писатиму листи на фронт незнайомим солдатам, що буду з дітьми плести маскувальні сітки для розвідників і снайперів. Але роблячи це, відчуваю себе потрібною. Вважаю, що кожен повинен максимально прикластися, щоб допомогти якнайбільше.

БОЖЕ! КОЛИ Ж НАСТАНЕ МИР НА УКРАЇНІ?!


Ветерани Афганістану – гості шкільної кімнати-музею народознавства “Спадщина”

У день проведення волейбольного турніру до кімнати-музею завітали ветерани війни в Афганістані. Вони оглянули експозицію, залишили свій запис у книзі відгуків, сфотографувались біля куточка свого полеглого побратима Володимира Денеки. Ми отримали запрошення відвідати їх музей у Теребовлі. Також нам пообіцяли надати ще матеріали про Володимира, щоб поповнити ті, які маємо ми. Надіємось на подальшу співпрацю і дякуємо за увагу до нашого закладу.

До школи цього дня також завітала рідна сестра Володимира Денеки зі своєю донькою та внуками. Вони також сфотографувались біля пам’ятного куточка воїна. Ми урочисто вручили їй на пам’ять фотомиті турніру.