Дарувати радість – у радість!

Вчора зі своїми 10-класниками готувала сюрприз для Хрістоса Оздамірова, який виїжджає до Польщі на постійне місце проживання (мама забирає усю сім’ю). Ми зробили йому невеличкі подарунки: об’ємну листівку “На згадку”, фотомиті шкільного життя та картинку пензля Наталі Павлівни. На уроці знову використали елементи квесту (люблю цю форму роботи, і діти люблять). Коли урок наближався до завершення, запропонувала дітям знайти наступне завдання для підсумку уроку. Як і сподівалась, саме Хрістос найшвидше зорієнтувався за підказками “маршрутного листа” знайти завдання, хоча ми так і хотіли зробити. Треба було бачити той момент, коли він розгорнув папку… Ми раді, що подарували людині радість. Він, до речі, придбав три орфографічних словники для школи, кожен з яких підписав (хотів залишити хорошу згадку про себе). Радість подарували Хрістосу – й самі її отримали. Діти почувалися піднесено (про себе вже навіть мовчу). Справді: дарувати радість – у радість!


Related Posts



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *