Надіслала роботу на конкурс

Все! Встигла! Вчора пропав Інтернет, тому не змогла надіслати свій конспект уроку на Міжнародний конкурс. Дякувати Богу, сьогодні змогла це зробити, бо завтра вже останній день прийому заявок та матеріалів. Ось тепер вже є якась надія, що хтось це прочитає, довідається про моє рідне село, яке я дуже люблю; про його талановитих людей минулого; про мою школу, в якій працюю тридцять перший рік. Довідаються про те, що активні вчителі є не лише у містах, але й у селах; у них також є певний досвід, є чим ділитися з іншими. Я дуже сподіваюсь, що припаде до душі наш з Андрійком відеофільм про Степана Будного. До речі, саме ця робота надихнула мене взяти участь у конкурсі. Я рада, що ще одна вчителька школи дослухалась до моїх прохань і взяла участь у цьому ж конкурс в іншій номінації. А може, ще хтось зрозумів, що це потрібно, насамперед, самому педагогу, якщо він хоче розвиватися. Відчуватиму задоволення, якщо ще хтось це зрозуміє і не буде прикриватися фразою: “Немає часу”. Його (часу) ніколи немає, але він знаходиться, коли є велике бажання.

Рада, що мої слова на педраді про необхідність брати участь у різних конкурсах, надсилати публікації до фахових видань додали якогось азарту ще одному члену педагогічної ради. Вона знайшла конкурс для своєї доньки. Може, зрухається щось тут?

Сучасний педагог не може займати очікувальної позиції, а у період змін – тим паче!!!


Related Posts



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *