У День поезії народилась моя поезія

21.03.2018р., вітаючи своїх друзів-поетів із Днем поезії, зловила потік, який вирвався із моєї душі. Ось він! Читайте! Його запис можна прослухати у Facebook.

Любити – значить приймати іншого,
Яким він є – без прикрас і перебільшення.
Любити – значить двом відчувати
Себе одним цілим, що вміє кохати.

А ще любити – це разом дихати і задихатися,
Це разом плакати і посміхатися,
Це разом вірити, та не зневіритись.
Це разом мріяти і надіятись.

Це спати разом і прокидатися,
Це цілуватись і милуватися,
За руки взявшись, іти дорогою,
Бути розрадою, бути підмогою.

Дивитись в очі – не надивитися,
І розмовляти – наговоритися…
Любити щиро – розлуки боятися,
Щоб без кохання не залишатися.

Любити – свободи не можна обмежувати,
А почуттями немов заворожувати,
Щоб разом творити і розвиватися,
Незгоди долати і не здаватися!

Любити – значить бути щасливими,
Справжніми, щирими, душею красивими.
Любити – бути завжди молодими…
Серед своїх і чужих почуватись своїми.

Любити – щастя пізнати треба,
Коханням спільним злітати до неба.
Любімо щиро, вірно, взаємно!
Крила кохання – це ж так приємно!


Життя – дивний дар…

Дивні речі часто трапляються в житті. Буває, що усе життя знаєш людину, спілкуєшся з нею, але не розумієш її. Не розумієш – і все! А буває так, що один раз побачиш – і відчуття, що знаєш цю людину все своє життя. Та що там життя! Здається, що ще в минулому житті це відбувалося.То чому Господь цих людей не зводить раніше? Розумом цього осягнути не можна. Це на рівні духовному відбувається, а отже,- Богом дане. І, мабуть, саме так варто це сприймати – як подарунок долі, хай і не знаєш, що з цим робити, бо… (більше…)


Я щаслива знову!

Я щаслива знову? Мабуть, так. У душі співають скрипки, добуваючи найніжніші відчуття. Радість іскрами бризкає з очей. Її видно в усьому: у рухах, у словах, у посмішці, у ході… Мені хочеться творити! Так-так. Твори-и-и-ти!!! О, як подобається ця ейфорія почуттів-відчуттів! Душа змогла відродитися! Її струни “натягнуті”, вони вже готові створювати щось красиве, ніжне. Щось неповторне і вічне. Сум поступився радості! Я щаслива знову!


Ми це зуміли зробити!

Моя Настуня сьогодні успішно захистила науково-дослідницьку роботу “Мозаїка серця” на ІІ турі ІІ етапу МАН, здобувши ІІ місце. Почуваємося щасливими! Якщо добре подумати, то зробили просто неможливе. Чому? Над темою необхідно розпочинати свою роботу з березня попереднього року (рекомендація МАН). Ми ж розпочали її у кінці жовтня. Вирішили досліджувати власну творчість, об’єднавши наші спостереження. Чесно кажучи, не знали, чи правильно написали роботу, тому шукали людину, яка могла б, прочитавши її, щось сказати-порадити. Завдяки цьому ми познайомились та подружились з поетесою Вірою Лахутою, яка щиро за нас вболівала і в числі перших людей привітала з перемогою; з письменником Петром Сорокою, котрий дав нам крила, написав чудову рецензію, підтримував у період наших вагань. Та найбільшою перемогою є те, що Настя зуміла розкомплексуватись. Вона навчилась передавати емоції, органічно жестикулювати. Вона набралась нового життєвого досвіду. Це допоможе їй у житті.


Нові знайомі – нове спілкування

Вчора була на записі радіоефіру. Вперше! Мені сподобалась атмосфера спілкування із ведучою Тетяною, звукооператором пані Галиною. Не впевнена, чи буду усім задоволена, коли прослухаю сам ефір, та сподіваюсь, що все більш-менш вдалося непогано, оскільки мене запросили прийти ще. Якщо все буде добре, то прийду зі своїми творчими дітками: Настею та Максимком. Завтра у Насті захист наукової роботи. Сьогодні ми обидві побували в перукарні. Нам сподобалось!


Нова порція хоку

Вчора, як і завжди несподівано, написалось декілька нових хоку.

Крилатість душі –
щедрий Божий Дарунок.
Заслужіть його!

Іскорки щастя
часто самі ж губимо
дорогами життя.

Відчуття душі
спорідненої – щастя!
Отримаймо це!




Який хороший сьогодні день!..

Вчора я відважилась записати на відео власне прочитання свого вірша. Вночі його все-таки розмістила на своїй сторінці у Facebook. Сьогодні цілий день від різних людей приймаю приємні коментарі. Якщо чесно, то аж такого не очікувала. На цю хвилину 63 людини поставили свій лайк, 6 поширило відео, 11 коментарів та 317 переглядів. А ще отримала 4 схвальних відгуки у приватних повідомленнях, три з них – від поетів. Петро Сорока написав так: “Пані Оксано! Прослухав тричі. Дуже гарні, проникливі вірші, а прочитання просто геніальне. Голос, у якому вся душа, весь безмір любові й ніжності, краси і тривоги, бо життя минуще. А душі хочеться вічності. Дякую!..” А ось коментар від поетеси Віри Лахути: “Прослухала вірш…такий ніжний голос…прекрасні слова…дякую за насолоду!.. не покидайте лиш цього… дав Бог дар – розігрівайте, і лиш вперед. Люди прагнуть справжнього слова, а Вам даром дано – віддавайте!!!”

А ще надворі сніг прикрасив усе навколо. Якось так гарно і в природі, і на душі! Та це ж сьогодні День друзів! Я рада, що їх маю! А сьогоднішнє спілкування в мережі, по телефону додало яскравих барв у моє життя! Як добре, що є з ким поговорити і є про що поговорити!


Дарувати радість – у радість!

Вчора зі своїми 10-класниками готувала сюрприз для Хрістоса Оздамірова, який виїжджає до Польщі на постійне місце проживання (мама забирає усю сім’ю). Ми зробили йому невеличкі подарунки: об’ємну листівку “На згадку”, фотомиті шкільного життя та картинку пензля Наталі Павлівни. На уроці знову використали елементи квесту (люблю цю форму роботи, і діти люблять). Коли урок наближався до завершення, запропонувала дітям знайти наступне завдання для підсумку уроку. Як і сподівалась, саме Хрістос найшвидше зорієнтувався за підказками “маршрутного листа” знайти завдання, хоча ми так і хотіли зробити. Треба було бачити той момент, коли він розгорнув папку… Ми раді, що подарували людині радість. Він, до речі, придбав три орфографічних словники для школи, кожен з яких підписав (хотів залишити хорошу згадку про себе). Радість подарували Хрістосу – й самі її отримали. Діти почувалися піднесено (про себе вже навіть мовчу). Справді: дарувати радість – у радість!