Роздуми про…

Вчора Настуня Скасків писала контрольну вже на ІІ етапі МАН. Вийшла задоволена. Сподіваємось, що вона добре справилась із завданнями, і зможемо пройти ще й захист самої роботи 17 лютого. Чекаючи під дверима кабінету (з їх групи нікого не випускали під час контрольної, на відміну від інших), читала книжечку Петра Сороки “Маленькі секрети щастя і успіху”. “Усі релігії світу стверджують, що людина наділена безсмертною душею. Ми тимчасові на цій землі, але після Великого Переходу будемо жити вічно. Отже, одразу ж запам’ятаємо: смерті немає – є Великий Перехід”, – пише він у розповіді “Душа”. А ось те, що я хотіла десь прочитати, бо сама це відчуваю: “Коли зустрічаються дві половинки тієї душі, які мають зустрітися на землі, то любов здебільшого спалахує з першого погляду. Це як удар блискавки.
Варто знати, що на землі сходяться ті душі, які повинні зійтися. Деякі теологи (богослови) стверджують: єднаються дві половинки однієї душі…
Великий містик минулого Свідеборг писав, що родинні зв’язки на небесах між батьками і дітьми поступово послаблюються і рвуться, але ніколи не рвуться між чоловіком і жінкою. Більше того: двоє стають одним. Як це, побачимо після Великого Переходу”,- пише у своїй книжечці автор.
Чим більше минає часу нашої з Васильком розлуки, тим частіше у пам’яті з’являються яскраві спогади нашого спільного життя (пам’ятаю навіть найменші деталі). Тим сильнішими стають мої почуття до нього. Цього, мабуть, не дано зрозуміти тим, хто дає свої поради, які, чесно кажучи, мені не потрібні. Більше того – я не хочу слухати щось подібне. Мабуть, я з тих людей, які, одружившись, не потребують нікого іншого, окрім своєї другої половинки. І якщо після 40 дня Василькового Великого Переходу я відчула пустоту в душі (люди казали, що стане легше, а я ледь з розуму не зійшла саме після 40 дня, коли його душі біля мене не стало), то відчуття злиття душ відновилось на другому році. Та все рівно ця цілісна душа болить від відчуття розлуки. І я розумію, що боліти вона не перестане, тому звикла до цього болю. Не хочу, щоб мене жаліли. Мені це не потрібно. Василько вважав мене сильною, тому – сильна!.. Живі квіти на могилі в усі пори року символізують наші живі почуття. Саме так я зараз відчуваю…


Ура! Процес пішов!

Сьогодні Вірочка Кулян скинула мені написану нею прозову роботу. Я прочитала її на одному диханні! Мені сподобалось її образне мовлення, мислення, логіка викладу, несподівана кінцівка. Так, помилок є багато. Над цим треба ще працювати. Але мені здається, що вона має літературне обдарування. Рада, що запропонувала їй спробувати щось написати. Рада, що вона охоче погодилась. У понеділок підкоригуємо роботу і вишлемо на конкурс. Ура! Процес пішов!!!


Прийшло підтвердження

Вчора написала запитання організаторам Міжнародного конкурсу для вчителів про те, чи отримали мої матеріали, бо підтвердження про це не було. Сьогодні прийшла відповідь. Ось тепер можна чекати результатів. Прийшло також повідомлення Насті Гордєєвій про те, що її робота надійшла на конкурс есе “Я – європеєць”. До кінця наступного тижня постараємось ще в одному або й у двох конкурсах взяти участь. Здається, кількох дітей “заразила вірусом творчості”. Це добре!


Надіслала роботу на конкурс

Все! Встигла! Вчора пропав Інтернет, тому не змогла надіслати свій конспект уроку на Міжнародний конкурс. Дякувати Богу, сьогодні змогла це зробити, бо завтра вже останній день прийому заявок та матеріалів. Ось тепер вже є якась надія, що хтось це прочитає, довідається про моє рідне село, яке я дуже люблю; про його талановитих людей минулого; про мою школу, в якій працюю тридцять перший рік. Довідаються про те, що активні вчителі є не лише у містах, але й у селах; у них також є певний досвід, є чим ділитися з іншими. Я дуже сподіваюсь, що припаде до душі наш з Андрійком відеофільм про Степана Будного. До речі, саме ця робота надихнула мене взяти участь у конкурсі. Я рада, що ще одна вчителька школи дослухалась до моїх прохань і взяла участь у цьому ж конкурс в іншій номінації. А може, ще хтось зрозумів, що це потрібно, насамперед, самому педагогу, якщо він хоче розвиватися. Відчуватиму задоволення, якщо ще хтось це зрозуміє і не буде прикриватися фразою: “Немає часу”. Його (часу) ніколи немає, але він знаходиться, коли є велике бажання.

Рада, що мої слова на педраді про необхідність брати участь у різних конкурсах, надсилати публікації до фахових видань додали якогось азарту ще одному члену педагогічної ради. Вона знайшла конкурс для своєї доньки. Може, зрухається щось тут?

Сучасний педагог не може займати очікувальної позиції, а у період змін – тим паче!!!




І знову думаю вслух

“Погана погода… Нема передноворічного настрою… Ще як свята будуть такими… ” – ці та подібні фрази, можна сказати, звучать скрізь. І здебільшого так говорять ті, у кого вдома все гаразд. Люди! Чим ви не задоволені? Скільки можна нарікати? Викиньте, насамперед, сірість із ваших душ! Це вона починає керувати вашими думками і словами. Дякуйте нашим захисникам за те, що маєте змогу думати про передноворічний настрій; допомагайте їм, моліться за них і за мир в Україні… Дякуйте Всевишньому за безцінний дарунок – життя, за кожну його мить. Радійте з того, що ви всі разом! Звичайно, хочеться, щоб легкий морозець скріпив болото, а чисте полотнище снігу прикрасило землю. Дуже скучили за блискітками інею на кущах, деревах… Та нема зараз цього. То хіба це привід для нарікань?..

Радійте життю! Не витрачайте цей дар на пусті нарікання! Живіть! Даруйте світові своє тепло, добро, свою любов, радість! Будьте щасливими!!!


Ділюсь враженнями

Сьогодні, 22.12.2017р., побувала на чудовому семінарі у Микулинецькій школі. Приємно спостерігати, як зміцнюється матеріально-технічна база закладу. Та ще приємніше з того, що працюють люди творчо, а тому й результати тішать. Я отримала велике задоволення від інтерактивного заняття “Мій вибір”. Мене приємно вразило факультативне заняття з математики (сухе, як сказала сама педагог перед ним), але яке захопило мене, філолога, магією Вчителя та її розумних учнів; тим, як вони працювали, ні, співпрацювали. На мою думку, ці учні успішно складуть ЗНО з даного предмета, бо їх вміло вчить швидко і правильно мислити Майстер. А літературна симфонія “Нев’януча чарівність інтимної лірики І.Я.Франка” заполонила мене повністю, бо саме Франка-лірика я люблю найбільше. Та ні, не тому. А тому, що так вміло все поєднано у цій симфонії (поезія, пісня, інсценізація, спогади, біографічні відомості; скрипка…); тому, так легко і невимушено вона звучала. Мені сподобалась робота дівчинки-художниці, яка творила свою асоціативну картину протягом уроку. “Я в захопленні!”- здається, цією короткою фразою висловила свій шквал вражень. Тому зараз вирішила написати трохи більше. Дякую за чудовий семінар! Щиро рада за Вас! Бажаю успішної реалізації усіх задумів!!!


Свято Миколая

Свято Миколая у мене асоціюється із мандариново-цукерковим смаком, помаранчево-блискучими барвами; із очікуванням дива, яке має з’явитися з-під подушки; із щасливими блискітками в очах у дітей і дорослих…


Виготовляли ялинки-вітання

Сьогодні, як і планувала, провела майстер-клас з виготовлення ялинки-вітальної листівки. Моїм 10-класникам сподобалось. Ми зробили 35 таких подаруночків для наших захисників. Сьогодні передали волонтерам ГО “Теребовлянська вежа” 90 штук імбирного печива у формі ялинкових прикрас, 22 малюночки, 35 наших ялиночок  і 9, виготовлених учнями 3 класу; подарунок від учнів 2 класу. Маємо замовлення на білу маскувальну сітку.