Поетична хвилинка

Щойно написане – виспіване…

Залюблена у рідне слово й вишиванку,
У пісню, у природи рідної красу;
У сонце, що всміхається з самого ранку,
І в вечорову тишу запашну.

Залюблена у гори і долини,
У ліс, у поле, в співи солов’я.
Люблю заквітчаної кущ калини,
І в гіллі верб люблю блукати я.

Тоді в собі неначе Мавку відчуваю,
Котра весною від кохання розцвіла,
В її душі весніла квітка раю,
Думки і мрії візерунками сплела.

Залюблена у світ прекрасний, світлу мрію.
Цей стан дає мені найбільше сил!
Щаслива, бо любити й пробачати вмію,
Бо маю й не втрачаю своїх крил.


Related Posts



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *